Принципи екологічного виховання в спадщині В.О. Сухомлинського

Сучасний навчальний процес висуває високі вимоги до вчителя, адже метою сучасного уроку стає вже не накопичення знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Тож саме життя весь час підштовхує вчителя до пошуку, до творчості. Доводиться переосмислювати все пізнане, доповнювати власні напрацювання, збагачуватись досвідом  не лише колег, але  й педагогічною спадщиною В.О. Сухомлинського.

          В.О.Сухомлинський писав: краса природи відіграє велику роль у вихованні духовного благородства. В підлітковому віці людина більше, ніж у будь-який інший період свого морального, розумового, емоційного й естетичного розвитку, потребує тонкості, глибини, емоційно-естетичної виразності сприйняття навколишнього світу. Одним з джерел цього облагородження є краса природи, бо й джерелом думки, пізнання, відкриття істини для підлітка теж є світ природи. В роки отроцтва сприймання естетичних якостей світу зливається з поглибленим логічним пізнанням, мисленим проникненням у природу речей і явищ. Краса пробуджує інтелектуальні сили, загострює допитливість.

За В.О.Сухомлинським метою екологічного виховання є цілеспрямоване формування у кожній дитині міцних екологічних знань, розуміння взаємозв’язку і єдності дитини з природою; ролі навколишнього середовища у житті та потреби його охорони.

          В методиці екологічного виховання за В.О.Сухомлинським можна виділити принципи наступні :

Ø принцип природовідповідності;

Ø принцип цілісності;

Ø принцип неперервності.

1.       Принцип природовідповідності – це відповідність людини до природи. Людина складається з основних елементів природи, вона світ у зменшеному вигляді. Також навчально-виховний процес повинен відбуватися у відповідності з законами природи, у процесі виховання використовувати природні, вікові та індивідуальні особливості дітей.

 Дитина від своєї природи, — писав В.О. Сухомлинський, — допитливий дослідник, відкривач світу.

 Проблема  творчого  саморозвитку  особистості  є  однією  з  найактуальніших  на  сучасному  етапі  розвитку школи. Учитель не  тільки передає знання, але й організовує  змістовну навчальну діяльність, яка стимулює творчий розвиток учнів.  У навчальному процесі педагог  виступає в новій ролі - організатора самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, компетентного помічника і консультанта. Так на своїх уроках я використовую :

1.  Дослідницьку  технологію. Наприклад, визначте кількість кисню у класній кімнаті, за допомогою свічки та банки. Чим довше буде горіти свічка тим більше в класі кисню. Відповідно дітям потрібно зробити висновки та рекомендації щодо підвищення вмісту кисню.

2.  Метод гіпотез або “Що буде, якщо…”

    Видобування корисних копалин призводить до появи величезних незаповнених печер у товщі поверхневого шару Землі. Які наслідки цього явища можна спрогнозувати? Запропонуйте способи використання внутрішньоземельних просторів людьми.

3.        Використання винахідницьких задач. Наприклад.

Задача 1. Нескінченна нитка газопроводу перетинає величезні простори. Подекуди в трубі утворюються мікротріщини. Їх важливо швидко знайти. Але як? Будувати дорогі системи виявлення витоку газу з багатьма тисячами датчиків? А чи можна зробити так, щоб природа сама підказувала місце витоку газу? Наприклад, птахи зліталися б до аварійного місця, тим самим указуючи його обслуговуючому персоналу. Але природний газ не приваблює птахів. В США знайшли вихід, знайдіть і ви.

Задача 2. (Біологічна).

За один раз хатня муха відкладає до 160 яєць, і це відбувається щомісяця. Розвиток мухи від яйця до дорослої комахи триває 1 місяць. Яким буде потомство мухи восени, якщо теплий період триватиме 6 місяців? При обчисленнях врахуйте, що самок буде 50% від усього потомства. Що було б якби все потомство мухи виживало?

2.    Принцип цілісності – це цілісність людського і природного середовища, їх взаємодія, взаємозалежність. Тісне спілкування між ними допомагає в навчанні і вихованні.

Виходячи з цього, природа – єдине ціле. “У цьому цілому – своя гармонія і постійність, взаємозв’язки і залежності, вона єдина і нерозривна з нами, з людиною. Кожен з нас – “природа, що стала людиною’’. Людина доти могутня й непереможна, поки вона вірна законам природи ’’ [5, С.554].

Вже рік в нашій школі працює клуб оситнязьких екологів «Веселка», на емблемі  членів нашого клубу зображено три кольори. Фіолетовий означає захист квітів, синій – захист річок, морів і джерел, зелений – захист лісів, садів та інших насаджень. Разом з дітьми ми взимку виготовляли годівнички та підгодовували осілих птахів, білочок.

Здійснили екскурсію весною, де робили каталог назв рослин-первоцвітів, фотовиставку та провели засідання на тему: «Оситнязькі первоцвіти». Ознайомились з характерними ознаками рослин Первоцвіти або примула (Primula) – рід рослин родини первоцвітових (Primulaceae), значення  їх в різних країнах, зокрема за давньогрецькою легендою квіти первоцвіту є ключами богині весни Фреї. Фрея мала багатобарвне намисто – райдугу. Коли богиня нахилилася, то там де намисто торкалось землі, з нього випадали золоті ключі, які вкривали землю і вони розквітали весняними квітами. Зупинились на квітах, що занесені до червоної книги України.

В.О.Сухомлинський формував цілісне ставлення до природи, виховував почуття відповідальність за стан довкілля. Підтвердженням цього є такі висловлювання педагога: „Ми вважали дуже важливим виховним завданням те, що наші вихованці, бачили свою єдність з природою, переживали турботу і тривогу про збереження і примноження природних багатств. … Думка про те, що ми діти природи, повинні бути дбайливими і вдячними, особливо виразна і хвилююча тоді, коли діти бачать плоди землі, замислюються, як треба оберігати джерело, з якого п’ємо” [2,С.557].

На території с.Оситняжки протікають р.Інгул і р.Срібноярка. Забруднені водоймища  сміттям та різними шкідливими домішками. Одним із джерел забруднення є синтетичні миючі засоби, якими користуються люди. Потрапляючи у водойми, синтетичні миючі засоби викликать бурхливе розмноження мікроорганізмів, що сприяє заболочуванню. Тому потрібен біологічний та хімічний розклад СМЗ на безпечні речовини перед викидом стічних вод. Діти презентували екологічно небезпечний засіб для миття посуду, виготовлений з господарського мила та акцентували увагу  на наступному:

Людино, ти – совість природи.

Вода – її тихе світання.

Бережи її чисту воду

Так, наче крапля оця – остання.

           Щоб спілкуватися з людьми, будити в них свідомість, треба навчитися робити крок їм назустріч. (В.Сухомлинський.)

         Учні Оситнязької школи випускають листівки різної тематики, а саме: «Зимове підгодовування птахів», «Пам'ятка практичних екологічних порад», «Маркування пластмас». Самі ж діти роздавали їх жителям с.Оситняжки та здійснювали роз'яснювальну роботу.

Принцип цілісності екологічного виховання проходить червоною ниткою через усю педагогічну діяльність В.О. Сухомлинського. Цілісність спілкування з природою повинно відбуватися в різних формах: через працю, споглядання, творчість, науковий пошук, спостереження, милування. Головним у екологічному вихованні є створення умов, за якими дитина могла торкнутися природи не тільки рукою, а й розумом, серцем і душею. “Маленька людина, в якої відкрилися очі на світ, бачить корінь, стебло, листя і міркує про те, як взаємопов’язані ці частини рослини як єдиного цілого ’’ [5, С.554].   В позаурочний час я з вихованцями реалізовую проектну діяльність. Були розроблені проекти: «Барвистий світ тварин та птиці», «Кімнатні рослини в житті людини», «Пластмаси: майбутнє людини чи загроза планети». Учасники останного проекту ознайомилися з методами вторинної переробки пластику (рециклізації), перспективами їх впровадження в Україні; вивчили досвід інших країн, в яких вже працюють такі  заводи; дослідили рівень освіченості сільського населення з питання маркування пластмасових виробів; визначили, який відсоток складають пластмаси серед твердих побутових відходів; зібрали 17 мішків скла, 10 мішків використаних пляшок та макулатуру. Цим самим очистили село від сміття, що сприяло підвищенню екологічної свідомості, формуванню екологічної культури. Даний проект дав можливість усвідомити і школярам і дорослим значущість проблемного використання пластмас.

-       Учні почали змінювати свій стиль поведінки по відношенню до збереження довкілля – зараз пластмасові відходи значно менше викидаються деінде.

-       Сім’ї школярів, які були ознайомленні з проектом, почали впроваджувати сортування і утилізацію виробів з пластмаси згідно отриманих знань,  навіть виготовлення різних цікавих поробок з пластику таких як ялинка, віяло,весняні квіти – підсніжники.

-       Обирати товари на яких є екологічне маркування – знак, що вказує про екологічну перевагу продукції або послуги серед визначеної групи, що базується на принципі оцінки її повного життєвого циклу.

3. Принцип неперервності – це неперервна взаємодія навчання і виховання природою які постійно потрібно вкладати в систему навчання і виховання яка:

а) супроводжує людину впродовж усього життя;

б) дає можливість формувати творчий потенціал особистості;

в) визначає цілісність навчального, виховного і творчого процесу усього життєвого циклу.

Природа – величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу, – визначає В.О. Сухомлинський, як світ, в якому дитина народжується, пізнає навколишню дійсність і саму себе, полегшує виховну роботу і водночас ускладнює її, бо робить її багатшою, багатограннішою.

З молодшими школярами весною ми ходимо розчищати  лісове джерельце, що носить статус «Верхів'я річки Інгул».

             

Уміння бачити прекрасне навколо робить людину – мудрішою, добрішою, духовно багатою. (В.О.Сухомлинський)

Вийдіть з дому, зупиніть свій погляд на дереві біля будинку: воно з листочками? Ні. Почало розпускатися тільки перше – до ніжних маленьких листочків придивіться, спробуйте відчути енергію, яка виходить від них. А на небі ви бачили скільки там хмаринок, а якої вони форми?

Урок біології – мов непізнаний простір, де реалізується творчість вчителя і учня. В цьому просторі відбувається формування  як особистості вчителя так і особистості школяра, де постійне прагнення до самовдосконалення веде до розвитку цікавої та успішної людини, яка здатна не тільки самореалізуватися, а й інших заражати позитивними думками та бачити радісні моменти неповторних хвилин прекрасного життя.

Використана література

1.     Державна національна програма „Освіта. Україна XXI століття” // Освіта. — 1993.— № 44—46.

2.     Закон України про загальну середню освіту // Освіта України. – 1999. - №25. – С. 5-8.

3.     Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. – К. 1978.

4.     Сухомлинський В.О. Вибрані твори: у 5 т. – К.: Радянська школа, 1976-1977.

5.  Бондар Л. Уроки мислення серед природи у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2005. – № 9. – С. 12-20.

6.  Василенко Г. Екологічна освіта та виховання.// Початкова школа.-2007.-№6.- С.6-8.

7.  Верзацька Л.О. Уроки серед природи.// Початкова школа.-1991.-№95.-С.11-25.

8.  Гладюк Т.В. Ідеї формування екологічної культури молодших школярів у педагогічній спадщині В.Сухомлинського. // Наукові записи ТДПУ ім.В.Гнатюка: Педагогіка.- Тернопіль.2002.- Вип..5 – С.56-59.

9.  Годлевська В.Г. Вчити мислити серед природи: З досвіду В.О.Сухомлинського.// Початкова школа.-1993.-№10.- С.33-39.

10.  Кузь В.Г. Школа В.О. Сухомлинського – школа нового покоління // Початкова школа – 2002. – №9. – С.28-30.